© Getty Images Пекін розглядає демократично керований острів як свою територію.
Китай надаватиме непохитну підтримку тайванським “патріотичним силам”, які виступають за “об’єднання”, і жорстко боротиметься з “сепаратистами” , заявив у вівторок, 10 лютого, високопоставлений китайський чиновник, відповідальний за політику щодо демократично керованого острова, повідомляє Reuters .
Китай, який вважає Тайвань своєю територією, незважаючи на заперечення уряду в Тайбеї, посилив військовий і політичний тиск на острів.
Виступаючи на цьогорічній щорічній Конференції з тайванських справ, ключовій зустрічі, яка задає тон політиці Пекіна щодо острова, Ван Хунін, четвертий за рангом лідер правлячої Комуністичної партії, заявив, що китайські чиновники повинні просувати “велику справу національного возз’єднання”.
“Необхідно рішуче підтримувати патріотичні сили на острові, які виступають за возз’єднання, рішуче боротися з сепаратистськими силами, які домагаються незалежності Тайваню, протистояти втручанню зовнішніх сил і захищати мир і стабільність у Тайванській протоці”, – цитують його китайські ЗМІ.
Тайванський уряд, який стверджує, що тільки народ острова може вирішувати своє власне майбутнє, відреагував на зауваження Вана, заявивши, що він повторює звичайні тези Китаю про протидію “сепаратизму” і, зрештою, встановлення контролю над островом.
“Кінцевою метою Китаю є ліквідація Китайської Республіки і сприяння об’єднанню”, – йдеться в заяві Ради у справах материкового Китаю, яка визначає політику Тайваню щодо Пекіна.
Хоча в повідомленні китайських ЗМІ не згадувалося про застосування сили, Пекін ніколи не виключав використання військових засобів для встановлення контролю над Тайванем. Тим часом Міністерство оборони Китаю було більш наполегливим.
“Якщо збройні сили, що виступають за “незалежність Тайваню”, наважаться спровокувати конфлікт, вони неминуче будуть знищені”, – заявив у вівторок речник Міністерства оборони Китаю Цзян Бінь.
Китай вже давно пропонує Тайваню модель автономії “одна країна, дві системи”, змодельовану за зразком Гонконгу, хоча жодна з основних політичних партій Тайваню не підтримує цю ідею.
Тайбей стверджує, що правління Пекіна колишньою британською колонією принесло лише репресії, і президент Тайваню Вільям Лай у вівторок згадав опозиційного медіамагната Джиммі Лая, якого гонконгський суд засудив до 20 років ув’язнення.
“Вирок Джиммі Лаю викриває гонконгський закон про національну безпеку таким, яким він є насправді, – інструментом політичного переслідування в рамках китайської політики “одна країна, дві системи”, яка нехтує правами людини і свободою преси”, – написав Лай у соціальній мережі X.
Пекін відмовляється розмовляти з Лаєм і відхилив його неодноразові пропозиції переговорів, назвавши нинішнього президента Тайваню “сепаратистом”, який повинен визнати, що острів є частиною Китаю.
Ван зробив цю заяву лише через тиждень після зустрічі з делегацією найбільшої опозиційної партії Тайваню, Гоміндану, яка відвідала Китай для участі в зустрічі партійних аналітичних центрів.
У вівторок у Тайбеї віце-голова KMT Сяо Сюйчжень, який очолював делегацію в Пекіні, повідомив журналістам, що політичні питання не обговорювалися під час зустрічі з Ваном, оскільки метою поїздки було обговорення таких тем, як туризм і штучний інтелект.
Пекін неодноразово застерігав інші країни, включно зі Сполученими Штатами, від втручання в тайванське питання, яке він вважає внутрішньою справою Китаю.
Під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом минулого тижня китайський лідер Сі Цзіньпін заявив, що Тайвань є найважливішим питанням у відносинах між Пекіном і Вашингтоном, тому Сполучені Штати повинні бути обережними щодо продажу зброї острову.
Нещодавно повідомлялося, що Китай нарощує небезпечні повітряні маневри поблизу Тайваню, що може призвести до зіткнень. Зокрема, за даними джерел FT, китайські винищувачі здійснювали надзвичайно небезпечні маневри поблизу тайванських F-16 під час військових навчань “Місія справедливості”, які Народно-визвольна армія Китаю проводила навколо Тайваню в грудні минулого року. Співрозмовники FT припустили, що китайських пілотів змушують робити речі, які виходять за рамки звичайної підготовки, що може свідчити про те, що чистки, які проводить китайський лідер Сі Цзіньпін, руйнують військове командування.
Масштаби чисток у китайській армії виявилися безпрецедентними навіть за мірками Сі: чистки зайшли настільки далеко, що охопили найближче оточення китайського лідера і керівництво стратегічних видів збройних сил. Корупція, саботаж, страх перед переворотом чи поспіх перед великою війною? У статті Віктора Константинова “Чистки перед ударом: чому Сі змінює генералів напередодні можливої війни за Тайвань “ аналізуються мотиви і наслідки кадрової перестановки Сі.