© Getty Images Пекін зовсім не зацікавлений у новій угоді про ядерне стримування, кажуть експерти.
Китай зводить низку великих ядерних об’єктів у горах провінції Сичуань – супутникові знімки зафіксували прискорене нарощування країною ядерної зброї на тлі закінчення терміну дії договору про обмеження ядерних озброєнь між Росією та Сполученими Штатами, пише The New York Times.
Новий комплекс був помічений у долині Цзитун. Розташовані там бункери та шахти заповнені трубами, що, за даними видання, свідчить про те, що об’єкт працює з дуже небезпечними матеріалами.
В іншій долині розташований об’єкт з подвійною огорожею під назвою PingTong, де, на думку експертів, Китай виготовляє ядерні боєголовки, наповнені плутонієм. Основна споруда на об’єкті була реконструйована в останні роки, встановлено нові вентиляційні отвори та радіатори. Поблизу триває подальше будівництво.
Загалом, у провінції Сичуань було зафіксовано ще кілька таємних об’єктів, пов’язаних з ядерною зброєю, які розширилися та зазнали модернізації в останні роки.
“Зростаючий вплив Китаю ускладнює зусилля з відновлення глобального контролю над озброєннями після закінчення терміну дії останнього договору про ядерні озброєння між Сполученими Штатами та Росією. Вашингтон стверджує, що будь-які наступні угоди повинні бути обов’язковими і для Китаю, але Пекін не виявив жодної зацікавленості в цьому”, – зазначає видання.
Експерт з геопросторової розвідки Ренні Бабіарц, яка проаналізувала супутникові знімки та інші візуальні докази з цих об’єктів, каже, що всі вони перебувають на стадії розробки, але будівництво значно прискорилося з 2019 року.
“Зміни, які ми бачимо на цих об’єктах, узгоджуються з ширшими цілями Китаю щодо перетворення на глобальну наддержаву. Ядерна зброя є невід’ємною частиною цього”, – сказав він.
Згідно з останньою щорічною оцінкою Пентагону, Китай створив понад 600 ядерних боєголовок до кінця 2024 року і планує збільшити їх кількість до 1000 до 2030 року. Запаси Китаю значно менші, ніж у Сполучених Штатів і Росії, але їх зростання викликає занепокоєння в Сполучених Штатах.
Об’єкти в Сичуані були зведені шість десятиліть тому в рамках “Третього фронту” Мао Цзедуна – проекту захисту китайських ядерних збройових лабораторій і заводів від атак з боку Сполучених Штатів або Радянського Союзу.
Десятки тисяч науковців, інженерів і робітників таємно працювали над створенням того, що пізніше було названо “внутрішньою ядерною імперією” у гірській глибинці.
Оскільки напруженість між Китаєм і Вашингтоном і Москвою зменшилася в 1980-х роках, багато ядерних об’єктів “Третього фронту” були закриті або скорочені, і часто їхні науковці переїжджали до нової збройової лабораторії в сусідньому місті Мяньян. Такі об’єкти, як PingTong і Zitong, продовжували працювати, але зміни в наступні роки були поступовими, що відображало тогочасну політику Китаю щодо підтримки відносно невеликого ядерного арсеналу.
Але ера стриманості закінчилася близько семи років тому. Китай почав швидко будувати або модернізувати багато об’єктів з виробництва ядерної зброї, і будівництво на об’єктах в Сичуані також прискорилося. Розробка включає величезну лабораторію лазерного запалювання в Мяньяні, яку можна використовувати для вивчення ядерних боєголовок без детонації самої зброї.
Доктор Бабіарц сказав, що конструкція комплексу PingTong свідчить про те, що він використовується для виготовлення ядерних боєзарядів – металевого ядра, яке зазвичай містить плутоній. Він зазначив, що його архітектура схожа на архітектуру об’єктів для виготовлення ядерних боєзарядів в інших країнах, включно з Лос-Аламоською національною лабораторією в Сполучених Штатах.
У Zitong нові бункери та шахти, ймовірно, використовуються для випробування “високоякісних вибухових речовин”, кажуть експерти, маючи на увазі хімічні сполуки, які детонують, створюючи умови для ланцюгової реакції в ядерних матеріалах.
Експерти додають, що одних лише супутникових знімків недостатньо для оцінки масштабу проєкту, але вони підтверджують розширення заводів. Водночас, однією з головних проблем для Вашингтона є те, як цей більший, більш сучасний арсенал може змінити поведінку Китаю в часи кризи, особливо щодо Тайваню.
Що стоїть за словами Трампа про відновлення ядерних випробувань – бажання перевершити Китай і Росію, політичний виклик Конгресу чи запрошення інвесторам у нові військові технології? Про те, що таке “ядерні опції” Трампа, дивіться в статті “Кінець ядерного табу? Чому Трамп заговорив про нові випробування” написав Олексій Їжак, завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень.