© EPA/CLEMENS BILAN Йдеться про товари подвійного призначення вартістю понад 30 мільйонів євро.
Німеччина виявила компанію, яка роками постачала до Росії європейські технології подвійного призначення, обходячи санкції. Згідно з Politico, схема базувалася на торговій фірмі з Любека, яка раніше відкрито торгувала з Росією. За даними німецьких правоохоронних органів, вона здійснила понад 16 000 відправок до Росії на суму понад 30 мільйонів євро.
Поліція та митники затримали 39-річного бізнесмена Микиту С., якого підозрюють в організації контрабандної схеми з постачання європейських технологій до російської військової промисловості. Під час обшуків правоохоронці вилучили документи, що викривають схему. У публікації зазначається, що розслідування тривало чотири роки.
За даними слідства, після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну та заборони на експорт до Росії товарів подвійного призначення, Global Trade продовжила постачати товари за складною структурою, розробленою для маскування російських кінцевих споживачів.
На вершині структури була російська компанія під назвою “Коловрат” (під санкціями України та США), яка також діяла під назвою Siderius. У матеріалах німецькі слідчі вказують, що вона була оперативним ядром закупівельної мережі, яка постачала продукцію російській промисловості, зокрема організаціям, пов’язаним з обороною.
Затриманого Микиту С., який очолив Global Trade через кілька тижнів після повномасштабного російського вторгнення, називають “ланкою” між німецькою компанією та її російськими контролерами. Згідно з документами, він також безпосередньо працював на “Коловрат” у Москві, що дозволяло йому координувати замовлення, платежі та поставки, зберігаючи при цьому вигляд легітимного європейського бізнесу.
Документи показують, що російська сторона не просто керувала Global Trade здалеку. Співробітники “Коловрат” видавали себе за німецьких працівників, використовуючи псевдоніми для зв’язку з постачальниками та розміщення замовлень по всій Європі. Фактично, Москва ефективно керувала бізнесом зсередини.
Згідно з митними записами та звітами розвідки, замовлення включали мікроконтролери, електронні компоненти, датчики, перетворювачі, шарикопідшипники, механічні деталі, осцилографи та інше вимірювальне обладнання. Окремо багато з цього могло не викликати підозр, але слідчі кажуть, що багато з них були товарами подвійного призначення і могли бути використані у військовій сфері. У кількох випадках поставки були простежені до російських кінцевих споживачів, які займаються оборонними або ядерними дослідженнями.
Через неможливість прямих поставок до Росії, товари доставлялися через інші країни, часто Туреччину. Згідно з документами, розрив між відправкою з ЄС і доставкою до Росії часто становив лише п’ять-десять днів.
Турецька компанія MR Global підозрюється у відіграванні центральної ролі як формальний одержувач вантажу, фактично виконуючи функцію транзитного вузла. Німецькі компанії, такі як ER Industriebedarf GmbH, також допомагали приховувати ці поставки. На папері нею керував Євген Р., громадянин Росії, який погано говорив німецькою.
Ще одна компанія, Amtech Solutions, була заснована в травні 2025 року Даніелем А. за вказівкою Микити С. Слідчі вважають, що вона була призначена для використання в майбутніх операціях. Деякі з компаній не мали реального персоналу, а інші ділили офіси або склади з Global Trade. Внутрішні комунікації між компаніями свідчать про те, що їх керівництво знало про порушення німецького законодавства.
Німецькі прокурори кажуть, що система спиралася на ширше коло учасників: персонал логістики, який займався доставкою та оформленням документів, бухгалтерів, які обробляли платежі та готували рахунки-фактури, та менеджерів з продажу, які знаходили постачальників по всій Європі. Деякі працювали з Німеччини, інші з Росії. Слідчі вважають, що деякі з них точно знали, куди прямують товари.
Мережа діяла практично непомітно роками, але агенти німецької служби зовнішньої розвідки, відомої як BND, проникли в неї. Саме BND отримала доступ до внутрішніх матеріалів з “Коловрата”, яка контролювала операцію із закупівель з Москви. Отримані матеріали включали замовлення, рахунки-фактури та листування, що давало змогу зсередини поглянути на передбачуваний ланцюг поставок. Ця інформація дозволила слідчим відстежити транзакції та реконструювати їх.
Зрештою, слідчі почали зіставляти європейські експортні записи з російськими імпортними записами, знаходячи ідентичні товари по обидва боки маршруту. Вони також відстежували пересування Микити С. між Москвою та Німеччиною.
За словами слідчих, затриманий мало часу проводив у Любеку і часто зупинявся в готелях під час коротких поїздок до Німеччини. На початку 2026 року він був затриманий у Німеччині, і обшуки були проведені в кількох місцях, пов’язаних з мережею.
Кілька інших підозрюваних, які вважаються серйозними фігурантами справи, також були заарештовані, зокрема колишній директор Global Trade Борис М. У матеріалах прокурори стверджують про систематичні порушення експортного контролю, масштабне ухилення від санкцій та участь у злочинній мережі.
Речниця німецької митниці Далія Бекер заявила, що для розкриття справи митні органи тісно співпрацюють з національними та міжнародними органами влади та партнерами для обміну інформацією та виявлення порушень.