© EPA/Ernesto Mastrascusa Думки експертів щодо можливості проведення військової операції на острові.
За даними двох джерел, обізнаних із вказівками, військове планування ймовірної операції на Кубі під проводом Пентагону тихо активізується на випадок, якщо президент Дональд Трамп віддасть наказ про втручання, повідомило видання USA TODAY.
Дані розпорядження, схоже, є ескалацією напруженості між США та Кубою, яка почалася в січні, коли адміністрація Трампа обмежила постачання нафти на острів у рамках ширшої кампанії з примусу комуністичного уряду до проведення масштабних політичних змін.
У своїй заяві для USA TODAY представники Пентагону зазначили, що розробляють плани на різні можливі сценарії та залишаються готовими виконувати розпорядження президента у відповідності до вказівок.
Повідомлення про подібні плани спочатку з’явилися на платформі Substack Zeteo, після чого активно поширилися на Капітолійському пагорбі та у Вашингтоні.
Сполучені Штати та Куба визнають, що перебувають на початкових етапах пошуку виходу з кризи, але незрозуміло, на які компроміси готова піти кожна зі сторін. У березні USA TODAY повідомило, що країни обговорюють можливість історичної економічної угоди, яка могла б нормалізувати відносини.
Незважаючи на те, що увага адміністрації Трампа переключилася на війну з Іраном, напруженість між Вашингтоном і Гаваною останніми тижнями лише зросла.
Трамп заявив, що розраховує мати “честь” “зайняти Кубу, в тій чи іншій формі, найближчим часом”, додавши: “Чи звільню я її, чи заберу — я думаю, що можу робити з нею все, що захочу”.
13 квітня у Білому домі Трамп сказав: “Ми можемо поїхати на Кубу після того, як закінчимо з цим”, маючи на увазі поточний конфлікт з Іраном.
Президент Куби Мігель Діас-Канель в нещодавньому інтерв’ю Newsweek заявив, що його країна чинитиме опір у разі військового нападу США.
“Ми будемо боротися, ми будемо захищатися, і якщо ми загинемо в бою, то вмирати за свою батьківщину означає жити”, – сказав Діас-Канель.
Таємна операція США з усунення колишнього президента Венесуели Ніколаса Мадуро з його резиденції в Каракасі 3 січня шокувала венесуельську та кубинську діаспори в Південній Флориді та викликала припущення, що Куба може бути наступною.
Під час цього нападу, здійсненого рано вранці, було вбито 32 кубинських солдати, які охороняли президента.
Однак, на відміну від підготовки до військових операцій США у Венесуелі чи Ірані, американські чиновники публічно не обґрунтовують наявність “неминучої загрози” з боку Куби, заявив Браян Фонсека, директор Інституту державної політики імені Джека Гордона при Міжнародному університеті Флориди, який спеціалізується на вивченні кубинських збройних сил.
Фонсека вважає, що розмови про підготовку військових планів можуть бути більше демонстрацією сили, ніж реальною стратегією.
“Зараз це більше сигнал”, – сказав він.
За його словами, протягом десятиліть американські чиновники обговорювали різні варіанти військового втручання на Кубі – з 1959 року, коли Фідель Кастро та його повстанці захопили Гавану, а згодом оголосили про союз з Радянським Союзом і комунізмом.
З огляду на зношений стан кубинської військової техніки та ймовірну низьку лояльність офіцерів до непопулярного режиму, військова операція США на Кубі, за словами Фонсеки, може бути швидкою та переконливою.
Однак подальші кроки — встановлення верховенства права, підтримка лідерів опозиції — будуть набагато складнішими.
“Це буде дуже легка військова перемога, але набагато важча політична перемога”, – підсумував Фонсека.