© Getty Images Непохитне припущення про трансатлантичну взаємодію підривається “політикою руйнування”.
Через рік після того, як віце-президент США Дж.Д. Венс розкритикував європейських партнерів на Мюнхенській конференції з безпеки, партнери Вашингтона прагнуть розробити більш незалежний курс, зберігаючи основи альянсу, пише Reuters.
Промова Венса у 2025 році на щорічній зустрічі з питань безпеки спровокувала рік безпрецедентного трансатлантичного протистояння, в якому Сполучені Штати, здавалося, були налаштовані знищити значну частину міжнародного порядку, який вони допомогли побудувати.
Цьогорічна зустріч, яка розпочинається в п’ятницю, 13 лютого, також відбувається на тлі низки конфліктів, зокрема в Газі, Судані та російської війни проти України.
“Я не пам’ятаю часу, коли б ми стикалися з такою кількістю одночасних воєн, криз і конфліктів такого масштабу”, – заявив цього тижня Вольфганг Ішингер, керівник Мюнхенської конференції.
“Політика руйнування” загрожує альянсу
Трансатлантичні зв’язки вже давно є центральною темою Мюнхенської конференції з безпеки, яка почалася як форум для обговорення питань західної оборони під час холодної війни. Але беззаперечне припущення про трансатлантичну співпрацю, яке лежало в її основі, було підірвано тим, що Ішингер назвав “політикою руйнування”, в якій “на порядку денному не ґрунтовна реформа та коригування політики, а тотальне руйнування”.
Президент США Дональд Трамп санкціонував операцію з захоплення венесуельського лідера, погрожував іншим країнам Латинської Америки подібними військовими діями, запровадив тарифи як на друзів, так і на ворогів, і відкрито говорив про анексію Гренландії – крок, який міг би фактично покласти край НАТО.
Промова Венса на конференції минулого року, в якій він звинуватив європейських лідерів у цензурі свободи слова та нездатності контролювати імміграцію, стала ключовою віхою в погіршенні відносин.
Новий жорсткий тон адміністрації Трампа, включаючи суворе попередження про те, що Європі загрожує “знищення цивілізації”, приголомшив союзників, які пообіцяли збільшити витрати на свої збройні сили після десятиліть нехтування.
Однак залежність Європи від військової підтримки США буде подолана лише через роки, що робить континент вразливим у протистоянні з Росією на тлі російської війни проти України.
“В останні тижні і місяці, можливо, вперше за довгий час, ми змогли переконатися на власні очі, що можемо бути потужною силою – особливо на основі цінностей, від яких ми не готові відмовитися”, – заявив наприкінці минулого місяця канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, маючи на увазі опозицію Європи до вимог Трампа щодо Гренландії.
Водночас він додав, що ЄС потрібно більше робити для власної безпеки та економічної конкурентоспроможності, щоб мати можливість захищати свої інтереси.
Відсутність Венса на Мюнхенській конференції цього року підвищила очікування менш конфронтаційного тону з боку Вашингтона.
Державний секретар Марко Рубіо очолює делегацію США і, як очікується, займе більш примирливу позицію у своїй промові, запланованій на суботу, 14 лютого.
Рекордна кількість лідерів
Мерц відкриє конференцію в п’ятницю промовою, в якій, як очікується, закличе до зміцнення трансатлантичних зв’язків, а також наголосить на необхідності зміцнення Європейського Союзу.
Очікується, що в Мюнхені в умовах посиленої безпеки візьмуть участь близько 70 глав держав і урядів і понад 140 міністрів, зокрема президент України Володимир Зеленський, президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, міністр закордонних справ Китаю Ван Ї та міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар.
Крістін Лагард стане першим президентом Європейського центрального банку, яка виступить на заході, підкресливши, що зусилля зі зміцнення стійкості європейської економіки розглядаються як частина більш широких політичних інтересів.
Очікувалося, що Рубіо супроводжуватиме велика делегація з Конгресу США, але багато законодавців відмовилися від поїздки, щоб залишитися у Вашингтоні для участі в голосуванні Палати представників щодо фінансування Міністерства внутрішньої безпеки.
Російської делегації не буде, і форум також відкликав запрошення іранським посадовцям після того, як режим у Тегерані придушив загальнонаціональні протести минулого місяця, внаслідок чого, за повідомленнями, загинули тисячі людей. Замість цього, очікується, що син останнього шаха Ірану виступить з промовою, а в місті має відбутися великий мітинг іранської опозиції.
Після того, як Трамп поставив НАТО на межу краху своїми погрозами анексувати Гренландію, він, схоже, відступив під сильним тиском багатьох своїх прихильників, каже Клаудія Майор з Німецького фонду Маршалла.
Вона зазначила, однак, що фундаментальних змін у трансатлантичних відносинах не відбулося, вказуючи на те, що після Мюнхена Рубіо відвідає Угорщину і Словаччину – обидві країни, очолювані націоналістичними лідерами, які часто конфліктують з ЄС з ключових питань, таких як підтримка України.
Але Майор додала, що зустріч все ще може надати європейським союзникам можливість заручитися подальшою підтримкою України з боку Вашингтона, особливо щодо гарантій безпеки.
“Якщо буде досягнуто прогресу в цих питаннях, то буде прогрес і в головному питанні: чи наближаємося ми до припинення вогню, яке дійсно покладе край війні, а не посіє насіння для нової?” – зазначає вона.
Європа все ще намагається говорити мовою “діалогу”, але правила гри вже давно змінилися: старі формати безпеки тріщать, трансатлантична єдність розповзається, а агресор використовує паузи. У такій ситуації напівкроки лише посилюють загрозу. Чому обережність стала небезпечнішою за ризик, а превентивні дії – єдиний вихід, Михайло Гончар написав у статті ” Відрубати лапи хижакові: чого вимагає нова безпека Європи“.