
© EPA-EFE/Boglarka Bodnar Szijjártó називає RePower EU “прихованими санкціями”.
Уряд Угорщини подав позов до Європейського суду, вимагаючи скасування регламенту ЄС RePower, спрямованого на поступову відмову від російського газу. Згідно з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто, при ухваленні цього положення Європейський Союз нібито перевищив свої повноваження, помилково представивши його як рішення торговельної політики, а не як санкцію, що загрожує енергопостачанню Угорщини.
У понеділок Сійярто повідомив у своєму Facebook, що Угорщина оскаржила брюссельський регламент RePower EU, який забороняє імпорт російських енергоресурсів, у Суді Європейського Союзу.
Цей регламент було схвалено Європейським парламентом ще в грудні. Первинний план передбачав, що це рішення стосуватиметься виключно російського газу, тоді як заборона на російську нафту та ядерне паливо в 2026 році буде вирішена в окремому положенні.
За інформацією Index, Сійярто заявив, що для Угорщини “існують лише дорожчі та менш надійні рішення”, і без російської нафти та природного газу неможливо гарантувати ані безпеку енергопостачання країни, ані зменшення комунальних платежів.
Він також зазначив, що RePower EU насправді не є рішенням у галузі торгової політики, а є політикою санкцій, яка потребувала одноголосного рішення. За його словами, Європейський Союз не мав повноважень приймати таке рішення, оскільки енергетична політика є компетенцією держав-членів. Крім того, за словами представника угорського уряду, в ЄС енергопостачанню держави-члена не можна ставити під загрозу, оскільки воно має бути безпечним. Зараз угорський уряд просить суд скасувати це рішення.
За словами Сійярто, судовий процес може тривати до двох років, і для його завершення, на його думку, важливо, щоб нинішній угорський уряд залишався при владі. Він заявив, що з відмовою від російських енергоносіїв рахунки за комунальні послуги в країні можуть зрости втричі, і додав, що Угорщина й надалі базуватиме своє енергопостачання на дешевій російській нафті та природному газі.
Минулого тижня Рада Європейського Союзу повідомила, що 27 країн ЄС ухвалили регламент, який передбачає поступову відмову від імпорту російського газу та скрапленого природного газу. Згідно з прийнятими правилами, імпорт російського газу трубопроводами та СПГ до ЄС також буде заборонено. Зокрема, імпорт російського зрідженого газу буде заборонено з початку 2026 року, а імпорт газу трубопроводами – з 30 вересня 2027 року.
Також восени президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європейський Союз запровадить мита на імпорт нафти з Росії, щоб змусити Угорщину та Словаччину перейти на закупівлю неросійської нафти.
Фактично, рішення ЄС заборонити імпорт російського газу до кінця 2027 року виглядає переможним лише на папері. На практиці воно фіксує те, що вже відбулося, а не створює нову реальність. Експерт з питань енергетики Сергій Макогон у своїй статті “Заборона російського газу в ЄС до 2027 року. Чому це не прорив” пояснює, чому термін 2027 рік не є проривом і які ризики він несе для України.