© Getty Images Рютте сприяв виходу Альянсу з критичної ситуації у питанні Гренландії, але деякі європейці тепер запитують: якою ціною?
Головна мета Марка Рютте на посаді генерального секретаря НАТО: не допустити знищення альянсу президентом США Дональдом Трампом. Тепер ця задача ставить колишнього прем’єр-міністра Нідерландів на шлях зіткнення з європейськими столицями, з якими він колись співпрацював, і шкодить НАТО навіть після того, як Рютте успішно вмовив Трампа відмовитися від погроз анексувати Гренландію, повідомляє Politico .
Напруга була очевидною в понеділок, 26 січня, в Європейському парламенті, де Рютте відкрито захищав ключову роль США в Альянсі.
«Якщо хтось тут вважає, що Європейський Союз або Європа загалом можуть захистити себе без Сполучених Штатів, то продовжуйте мріяти. Ви не можете», — сказав він законодавцям.
Реакція була швидкою — і гнівною.
«Ні, дорогий Марку Рютте. Європейці можуть і повинні взяти на себе відповідальність за власну безпеку», — написав у соціальній мережі X міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.
«Це був ганебний момент. Нам не потрібен фанатик Трампа. НАТО потрібно перебалансувати зусилля США та Європи», — заявила депутат Європарламенту Наталі Луазо.
«Ви посол [США] в [НАТО] чи генеральний секретар, який представляє Альянс та його членів?» — запитав депутат Європарламенту Начо Санчес Амор.
Суперечка також викриває зростаючий розкол у НАТО: віру Рютте в те, що підтримка Трампа — єдиний спосіб врятувати Альянс, і зростаюче занепокоєння Європи, що така стратегія руйнує НАТО.
У той час як Рютте намагається тримати американців якомога ближче, цей підхід створює розкол з його колегами з ЄС, які все частіше закликають до створення європейських органів безпеки та континентальної армії поза НАТО.
Politico поспілкувалося з більш ніж десятком інсайдерів НАТО, дипломатів, нинішніх і колишніх колег Рютте, багатьом з яких було надано анонімність, щоб вони могли говорити відверто. Вони описали лідера, якого поважають як досвідченого кризового менеджера, який нещодавно здобув перемогу щодо Гренландії, але ціною поглиблення європейських побоювань щодо довгострокового майбутнього НАТО.
Але захисники Рютте кажуть, що йому вдалося зберегти альянс живим, це складне завдання, і генеральний секретар не завжди може догодити всім 32 країнам НАТО. Чиновники, знайомі з роботою Рютте, також наполягають на тому, що він більш відверто розмовляє з Трампом наодинці.
Але суперечка щодо Гренландії завдала значної шкоди, сказав один дипломат НАТО. Підхід Рютте — це “тимчасове рішення”, яке “відштовхнуло союзників”, додав він.
«Ми Альянс 32 країн, а не клуб «США+31», — сказав дипломат.
«Більш рівні, ніж інші»
Хоча Рютте наполягає на тому, що представляє всіх союзників по НАТО, очевидно, що його головним пріоритетом є утримати США під керівництвом Трампа від віддалення від Європи. Критика полягає в тому, що ця мета затьмарює решту його роботи.
Навіть успіх генерального секретаря у спробі переконати Трампа відмовитися від своїх погроз щодо Гренландії на саміті в Давосі викликає питання про те, чи є це лише відтермінуванням і чи все ще США намагатимуться взяти під контроль частину арктичного острова.
«Яку угоду ви уклали з президентом Трампом? Як генеральний секретар, чи мали ви повноваження вести переговори від імені Гренландії та Данії?» — запитав у понеділок депутат Європарламенту від «зелених» і колишній міністр закордонних справ Данії Віллі Сьовндал.
Рютте заперечив, що перевищив свої повноваження.
«Звичайно, я не маю повноважень вести переговори від імені Данії, тому я цього не робив і не буду цього робити», — сказав він у Європейському парламенті.
Прославляння Трампа ризикує втратити довіру до НАТО
Альянс добре відомий своїм зобов’язанням колективної оборони, статтею 5, але союзники по НАТО також пов’язані статтями 2 і 3, які вимагають від країн сприяти економічній співпраці та взаємному переозброєнню. Погрози Трампа ввести тарифи проти низки європейських країн і захопити Гренландію порушили обидві статті, заявив дипломат НАТО.
Крім того, Трамп раніше висловлював сумніви щодо підтримки статті 5 і применшував військові зобов’язання інших союзників, неправдиво стверджуючи минулого тижня, що європейці залишаються «дещо осторонь» у війні в Афганістані.
У відповідь на критику Рютте речник НАТО заявив: «Як і його попередники, генеральний секретар НАТО Рютте переконаний, що найкращий спосіб гарантувати нашу колективну безпеку — це спільна робота Європи та Північної Америки в рамках НАТО».
Рютте дотримується своєї стратегії публічної лестощів щодо Трампа, наполягаючи на тому, що вплив президента США є позитивним для Альянсу.
Минулого року союзники по НАТО домовилися різко збільшити витрати на оборону до 5% ВВП до 2035 року, результат, який багато хто в альянсі розглядає як благо для прагнення Європи стати більш самостійною. Рютте заявив у понеділок, що без тиску з боку президента США цього «ніколи б не сталося».
Білий дім погоджується з цією оцінкою.
«Президент Трамп зробив для НАТО більше, ніж будь-хто інший. Внесок Америки в НАТО значно перевищує внесок інших країн, і його успіх у досягненні зобов’язання союзників по НАТО щодо витрат у 5 відсотків допомагає Європі взяти на себе більшу відповідальність за власну оборону», — заявила заступник прес-секретаря Білого дому Анна Келлі.
Вона зазначила, що у Трампа «чудові відносини» з Рютте, а потім додала: «Сполучені Штати є єдиним партнером НАТО, який може захистити Гренландію, і президент США, роблячи це, просуває інтереси НАТО».
Жорсткий підхід Рютте відточений 14 роками управління часто суперечливими коаліціями на посаді прем’єр-міністра Нідерландів, який найдовше перебуває на посаді.
«Він аж ніяк не ідеаліст. Він прагматик», — сказав колишній колега Рютте.
Швидко налагодивши хороші відносини з Трампом під час свого першого терміну в Білому домі, Рютте зрозумів, що публічні лестощі є ключем до утримання американського президента на своєму боці.
«Він може стати дуже маленьким і скромним, щоб досягти своєї мети», — сказала Петра де Конінг, яка написала біографію Рютте у 2020 році.
Це часто доходить до крайнощів: Рютте назвав Трампа «татом» під час саміту НАТО в Гаазі минулого року і щедро хвалив американського президента.
Але в приватному порядку Рютте більш відкритий з Трампом, сказав співрозмовник видання, знайомий з поглядами генерального секретаря НАТО.
«Відносини між ними довірливі», — сказало джерело, додавши, що утримати всі 32 країни НАТО на одній сторінці щодо кожного рішення «майже неможливо».
Хоча угода, яка змусила Трампа відмовитися від своїх погроз щодо Гренландії, можливо, залишила неприємний присмак у Європі, Альянс не було знищено.
«Реальність така, що Рютте досягає результатів. На відміну від деяких інших лідерів, він ніколи не сумнівався в Альянсі, я думаю, що це урок», — сказав високопоставлений дипломат НАТО.
Але постійні лестощі ризикують заохотити Трампа стати ще «сміливішим» у майбутньому.
Політики ігнорують его Трампа «на свій страх і ризик», — каже політолог Стівен Фарнсворт.
Це також може створити проблеми для Альянсу в майбутньому.
«Заради блага Альянсу [він] підлещується до Трампа. Але питання в тому, де це закінчиться?» — зазначив дипломат НАТО.
Європа все ще намагається говорити мовою «діалогу», але правила гри давно змінилися: старі формати безпеки тріщать, трансатлантична єдність розповзається, а агресор користується паузами. У такій ситуації напівкроки лише збільшують загрозу. Чому обережність стала небезпечнішою за ризик, а превентивні дії — єдиний вихід, написав Михайло Гончар у статті « Відсікаючи лапи хижакові: чого потребує нова безпека Європи».