© EPA/ Samuel Corum / POOL Країни вважають деякі положення Статуту неприйнятними.
Ініційована президентом США Дональдом Трампом Рада миру зіткнулася з проблемами на старті: її поставили під сумнів у Європі, критикували в Ізраїлі, і водночас її привітали друзі Кремля, пише Bloomberg.
За інформацією джерел, знайомих з підготовкою, Трамп прагне, щоб повний статут і мандат комітету були підписані вже в четвер у Давосі. Однак, деякі пункти в документі викликали у держав сумніви щодо того, чи варто взагалі погоджуватися на участь.
Як повідомлялося раніше, Трамп вимагає від країн сплатити 1 мільярд доларів за постійне членство в Раді миру, що пізніше підтвердив Білий дім. Це застало багатьох світових лідерів зненацька і викликало здивування, кажуть джерела.
Перевірка потенційних учасників ради – задуманої минулого року як орган під головуванням Трампа для нагляду за післявоєнною відбудовою в Газі – почалася на вихідних, серед запрошених були лідери від прем’єр-міністра Канади Марка Карні до президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.
Головні побоювання стосуються формулювання статуту Ради миру, який переглянув Bloomberg: документ створює враження, ніби остаточна влада у прийнятті рішень зосереджена в руках Трампа . Це викликає багато питань, зокрема, куди саме підуть кошти, сплачені за довгострокове членство.
За даними джерел, європейські союзники працюють над внесенням змін до умов і координують спільну відповідь, одночасно намагаючись переконати арабські країни приєднатися до тиску на Трампа з метою перегляду положень.
Така реакція добре ілюструє загальний підхід Європи до другого терміну Трампа: тягнути час, демонструвати залученість і намагатися пом’якшити його риторику. Переговори ускладнюються тим, що відбуваються у надзвичайно чутливий час — на тлі дискусій про російську агресію проти України та погроз Трампа захопити Гренландію, зазначив один зі співрозмовників.
Поки що єдиним світовим лідером, який публічно виступив проти пропозиції, є прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу. Хоча він підтримує ідею Ради миру, його офіс заявив, що склад окремого комітету по Газі, який діятиме під егідою ради, не був узгоджений з Ізраїлем і суперечить його політиці , після того, як до нього включили представників Катару та Туреччини.
Інші країни заявили, що домагатимуться змін. Марк Карні заявив, що готовий приєднатися до ради “в принципі”, але умови потрібно обговорити. Джерело, знайоме з питанням, повідомило, що Канада не сплачуватиме жодних внесків. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер утримався від підтримки ради, заявивши лише, що обговорить відповідь із союзниками.
Президент Аргентини Хав’єр Мілей підтвердив, що буде одним із членів-засновників ради, а прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні запропонувала себе як посередника і заявила, що “готова зробити свій внесок”.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, якого призначено виконавчим членом ради, відіграє ключову роль за лаштунками, разом зі спеціальними посланцями Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, додали джерела. За їхніми словами, положення статуту можуть бути змінені після отримання відгуків на перший проєкт. Представник Блера заявив, що він не брав участі у формуванні складу ради, і порадив звертатися з цими питаннями до адміністрації Трампа.
Тим часом, у приватних розмовах високопосадовці ЄС налаштовані значно жорсткіше. Кілька з них розповіли Bloomberg, що розглядають ініціативу як спробу Трампа створити альтернативу або заміну Організації Об’єднаних Націй, яку він давно критикує. Вони кажуть, що справа не лише у відбудові Гази — Трамп розглядає раду як інструмент для врегулювання інших конфліктів і контролю над глобальними процесами.
Деякі країни, ймовірно, відхилять запрошення, а інші — такі як Канада — можуть погодитися в принципі, а потім спробують “вибити” неприйнятні положення з документа, кажуть співрозмовники.
Однак, не всі відреагували стримано. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав запрошення прем’єр-міністру Віктору Орбану “честю” і підтвердив участь країни, про що повідомив речник уряду Золтан Ковач у соціальних мережах.
Президент Росії Володимир Путін також отримав запрошення приєднатися до Ради миру, повідомив журналістам прессекретар Кремля Дмитро Пєсков. За його словами, Москва має намір зв’язатися з американською стороною для уточнення всіх деталей пропозиції.
Один європейський чиновник назвав це фарсом, враховуючи триваючу війну Росії в Україні, і сказав, що не сумнівається, що Путін буде радий прийняти запрошення. Він сказав, що це лише підкреслює дилему для Європи: або погоджуватися з ініціативами Трампа, або ризикувати подальшими розбіжностями в трансатлантичному альянсі.
Кого запрошено до Ради миру?
Албанія — Еді Рама, прем’єр-міністр
Аргентина — Хав’єр Мілей, президент
Австралія — Ентоні Албаніз, прем’єр-міністр
Бахрейн – не розголошується
Бразилія — Луїс Інасіу Лула да Сілва, президент
Білорусь — Олександр Лукашенко, президент
Канада — Марк Карні, прем’єр-міністр
Кіпр — Нікос Христодулідес, президент
Єгипет — Абдель Фаттах ас-Сісі, президент
Європейська комісія — Урсула фон дер Ляєн, президент
Фінляндія — Александр Стубб, президент
Греція — Кіріакос Міцотакіс, прем’єр-міністр
Угорщина — Віктор Орбан, прем’єр-міністр
Індія — Нарендра Моді, прем’єр-міністр
Італія — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністр
Йорданія – король Абдалла II
Казахстан — Касим-Жомарт Токаєв, президент
Норвегія — Йонас Гар Стьоре, прем’єр-міністр
Пакистан — Шахбаз Шаріф, прем’єр-міністр
Парагвай – Сантьяго Пенья, президент
Польща — Кароль Навроцький, президент
Румунія — Нікусор Дан, президент
Росія — Володимир Путін, президент
Таїланд – не розголошується
Туреччина — Реджеп Таїп Ердоган, президент
Велика Британія — Кір Стармер, прем’єр-міністр
Узбекистан — Шавкат Мірзійоєв, президент
В’єтнам — То Лам, Генеральний секретар Комуністичної партії